Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Незмагати, -гаю, -єш, гл. Слабѣть. Здоров'я незмагає; сила незмагає.
Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? Напою я кониченька з повного відерця. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя.
2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях.
3) Махровый. Моя врода — повная рожа.
4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Повний місяць. Ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір.
Позмішувати, -шую, -єш, гл. Смѣшать (во множествѣ).
Помирна, -ної, ж. Мировая. Ось я вам напишу помирну.
Пообламуватися, -муємося, -єтеся, гл. Обломиться (во множествѣ).
Поодг.. Cм. повідг..
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть.
Чернечий, -а, -е. = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Надів на себе рясу чернечу.
