Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Доку́ди нар. = доки.
Доспорожня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Bсе опорожнить до того, что.... Доспорожнялася уже: затого і на кашу нічого.
Зачу́млений, -а, -е. 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений.
Злига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться. Він непотрібно злигався з жидівкою. Злигався я з діяволом.
Мощи́рь, -ря, м. = мущирь.
Находити, -джу, -диш, сов. в. найти́, -йду́, -деш, гл. Находить, найти. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. 2) Находить, найти, наступать, наступить; нападать, напасть. Найдуть купою у хату. За наші гріхи находять ляхи. Находили на неї якісь страхи. Найшла буря вітряна. Чом на тебе не находе лиха година та нечиста сила? Як найду я з своїми боярами, то я тебе візьму од рідного батенька. 3) Только сов. в. — дитину. Родить ребенка. Найшла собі дочку.
Повидзьобувати, -бую, -єш, гл. Выклевать (многое).
Сім'я, -я, с. Сѣмя. Чоловік сімя сіє, а чорт плевели. Болѣе употребительно въ знач.: конопляное сѣмя.
Червоновидий, -а, -е. Краснолицый, румяный.
