Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичубити

Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧУБИТИ"
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. єдиничка.
Майстрови́й, -а, -е. Мастеровой. Майстровий чоловік з його. Канев. у.
Покутє Cм. покуття 2.
Порозчісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Расчесаться (о многихъ). Дівчата порозчісувалися, позапліталися. Кіевск. у.
Ратуша, -ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. І. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. І. 32.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Сояшний, -а, -е. = соняшний.
Тліти, тлію, -єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Туркенька, -ки, ж. Ум. отъ туркеня.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.