Вибльовувати, -вую, -єш, сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ).
Забіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. забі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Забѣгать, забѣжать. Туди до Лимана та до Очакова, або ще й близче забігаєш. Мир. Л. сб. 48. Забігайте з усіх боків. В село із лісу вовк забіг. 2) Забѣгать, заходить на короткое время. Та він забігав на одну хвилину. Забіжиш до Марусі у робочу хвилину, — от скучиш, так словце яке нашвидку перемовити. 3) О саняхъ: скатываться, съѣзжать. Цілу дорогу сани забігали. 4) Предупреждать, предупредить. 5) Набѣгать, набѣжать, нападать, напасть (на кого). Як на чайках забігали на тих лютих ворогів. 6) Заставать, застать. Я не забіг уже запорожців. (Слова старика при упоминаніи о запорожцахъ). Стрижевск. 7) най ті язи́к не забі́гає. Не говори глупостей.
Завсі́гди нар. = завсіди. Зевсегда будемо укупі. Невіра завсігда невіра.
Ласкавість, -вости, ж. Кротость, ласковость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її.
Обіськати Cм. обськавати.
Приворот, -ту, м. Раст. Veronica Chamaedrys L.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Тьопати, -паю, -єш, гл.
1) Шлепать (по грязи).
2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали.
Ужиток, -ку, м.
1) Польза. Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку. З мене нема громаді ніякого вжитку.
2) Потребленіе. На хазяйський вжиток.
3) ужитки. Достатки, имущество. Оставляю тобі.... всі мої ужитки, всі мої ужитки і маленькі дітки. Сосниця-роскошниця, великі вжитки: кругом вода, а в середині біда.
Цінь I, -ні, ж. = цина.
