Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихлюпувати

Вихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮПУВАТИ"
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Оврах, -ха́, м. Сусликъ. У меншого (брата) або градом виб'є (хліб), або оврах понівечить. Стор. І. 18. Ум. овражок, оврашо́к. Стор. МПр. 44.
Реготно нар. = регітно. А мені так реготно з його, що туди вліз, а назад не вилізе. Пирят. у.
Роскусити, -ся. Cм. роскушувати, -ся.
Упам'ятку нар. Памятно. Щось мені те й не впам'ятку. Черн. у.
Утонути, -ну, -неш, гл. = утопнути. Плив, плив, та на березі й утонув. Ном. № 1826. Правда і в морі не втоне. Ном. № 6685.
Ухильнутися, -нуся, -нешся, гл. Однокр. в. отъ ухилятися. Уклониться. Хотів тьопнути одного иного, але той ухильнувсь від кийка. Чуб. II. 665.
Ушестеро нар. Вшестеро.
Хвилити, -ся, -лю, -ся, -лиш, -ся, гл. = хвилювати, -ся.
Цапів, -нова, -ве Козлиный. пропав ні за ца́пову душу. Ни за что пропалъ. Ном. № 1887. Рудч. Ск. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХЛЮПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.