Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихлюпувати

Вихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮПУВАТИ"
Бе, меж. 1) Дѣтск. Выражаетъ гадливость. Не руш того, бо то бе! Какъ существительное: все нехорошее. О. 1862. IX. 118. 2) Подражаніе крику овцы. 3) ні бе, ні ме. Ничего не понимаетъ. Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме.
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Зождати, -жду, -де́ш, гл. Подождать. Зожди ж мені хоч годину. Чуб. І. 217.
Му́ма, -ми, ж. Мумія. Єгипецька мума. Ном. № 2901.
Насторочувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак. 2)вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха. Котл. Ен. III. 73.
Наштрикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. наштрикнутися, -кнуся, -не́шся, гл. Накалываться, наколоться, натыкаться, наткнуться. Тут він заточився і трохи не наштрикнувся на її ніс. Левиц. І. 479.
Обсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. обіслати, -шлю, -шлеш, гл. Обсылать, обослать.
Похвал, -лу, м. = похвалка. Радом. у.
Приймаченько, -ка, м. Ум. отъ приймак.
Прочумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прочумачествовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХЛЮПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.