Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихлюпувати

Вихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮПУВАТИ"
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Забу́рний, -а, -е. Буянь. Він як п'яний, — страх який забурний. Міусск. окр.
Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. Н. п. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять. Грин. III. 654.
Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом. Сим. 206.
Обридлий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. І. 117.
Плив, -ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. ІІІ. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. Н. Вол. у.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.
Прицькувати, -ку́ю, -є́ш, гл. Натравить собаками.
Хвест, -та, м. Пиръ, празднество. Купно тут собрані, на хвест сей созвані священники з попадями, бакаляри з співаками. Гол. II. 496.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХЛЮПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.