Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихлюпувати

Вихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛЮПУВАТИ"
Виновацтво, -ва, с. Виновность. повернути в виновацтво. Обвинить. Нехай же хто лихих моїх осудить, напасників поверне в виновацтво. К. Іов. 57.
Допро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. допроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Допрашиваться, допроситься. І не допрошуйся до мене в хату, бо не допросишся.
Перекортіти, -ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Поникнути Cм. поникати.
Попробуватися, -буюся, -єшся, гл. Испытать, попробовать. Як дам, то на свій зріст все подвір'я зміряєш... — Попробуємся! — Та що тут пробуватись! Без сорома казка: он де двері, або тебе випхаю. Св. Л. 317. Ти бігаєш, як жоден молдаван не побіжить, — попробуйся. Св. Л. 137.
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать. Желех.
Трапунок, -нку, м. Случай. Сквир. у.
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Худок, -дка, м. = худко. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХЛЮПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.