Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихрещуватися

Вихрещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. вихреститися, -щуся, -стишся, гл. Принимать, принять христіанство. Вихрестився десь один жид. Грин. II. 149.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЕЩУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЕЩУВАТИСЯ"
Волосінка, -ки, ж. пт. Silvia cinerea. Вх. Пч. І. 14.
Го́рдощ, -щі, ж. чаще во мн. ч. го́рдощі. Гордость, надменность. Дметься гордощами лютий. К. Псал. 20.
Дотули́ти, -лю́, -лиш, гл. Приставать.
Королик, -ка, м. 1) Ум. отъ коро́ль. 2) Зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.
Критик, -ка, м. Критикъ. А критиків хиба не страшно, котрі за помилку одну збентежуть так тебе?.. Алв. 6.
Повимінювати, -нюю, -єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду. Г. Барв. 484.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. Г. Барв. 20, 21. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Тяжитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Тяготиться. Він тяжиться і дров урубати.
Чередничок, -чка, м. Ум. отъ чередник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХРЕЩУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.