Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихитувати

Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують. Сим. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХИТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХИТУВАТИ"
Десятко́вий, -а, -е. Десятичный.
Жвяхті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Объ обуви: шлепать, будучи наполненнымъ водой. Жвяхтіли мокрі личаки. Котл. Ен. V. 53.
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Єв. Мр. V. 33. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Котл. Ен. II. 30. Злякався хлопчик, аж поблід. Гліб. 56.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Нао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наора́ти, -орю, -реш, гл. Вспахивать, вспахать. Наори мілко та посій рідко, то і вродить дідько. Ном. № 7170.
Платтяниця, -ці, ж. Одѣвающаяся въ платье. Г. Барв. 48.
Разина, -ни, ж. Разокъ. Ум. рази́нка. Тільки разинку й поцілував та й побіг. Г. Барв. 190.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.
Хортуна, -ни, ж. = хвортуна. КС. 1884. І. 31. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш. Чуб. V. 418.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХИТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.