Видочок, -чка, м. Ум. отъ вид.
Заба́ва, -ви, за́бавка, -ки, ж. 1) Забава, игрушка; развлеченіе. Рости, сину, в забаву, козачеству на славу. Людям дівчину дарю і всі свої забави, беру люльку і тютюн та й іду в гусари. Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка. Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку. Ой наступив, наступив чорний віл на ноги, одкинувши всі забави, хватайся за роги.
Майстро́, -ра, м. Мастеръ. Ум. майстрочко. Становили сіночки майстрочки.
Оранда, -ди, ж.
1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить.
2) Аренда.
Остовпеніти, -ні́ю, -єш, гл. = остовпіти. Так той і остовпенів.
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Ум. питаннячко.
Плисти, -ву́, -ве́ш, гл.
1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти.
2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.
Стрибати, -ба́ю, -єш, одн. в стрибну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Скакать, прыгать, прыгнуть. Близько видати, далеко стрибати.
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.