Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичхатися

Вичхатися, -хаюся, -єшся, гл. Вычихаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧХАТИСЯ"
Дешперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отчаяваться. Закр.
Добала́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться до чего. Бач, до чого добалакавсь! ізлякав справді бідну дитину. К. ЧР. 129.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230. 3) Часть ри́ток (Cм.) МУЕ. III. 20.
Кругиня, -ні, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 428.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Примеркатися, -кається, сов. в. приме́рк(ну)тися, -неться, гл. безл. = примеркати, примеркнути. Вх. Лем. 456. Вже ся добре примеркло, як ми рушили з міста. Камен. у.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл. 1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди. Рудан. I. 13. 2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає. Рудан. І. 14.
Увік нар. Вовѣки, никогда. Раз добром налите серце ввік не прохолоне. Шевч.
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.
Фрела, -ли, ж. = флояра. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.