Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичхатися

Вичхатися, -хаюся, -єшся, гл. Вычихаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧХАТИСЯ"
Брехачка, -ки 1), об. Лгунъ, лгунишка, лгунья. А всі дівки як панянки, лиш одна брехачка. Гол. IV. 445. Старая собачка панськая брехачка. Котл. Ен. VI. 16. 2) ж. Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. І. 147. Ум. віжечки.
Набро́статися, -таюся, -єшся, гл. = наброститися.
Пообвірчувати, -чую, -єш, гл. Обворотить, обвить (во множествѣ).
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха. Вх. Зн. 52.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Розбризкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбризкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. 2) Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі. О. 1862. IX. 27.
Розбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розбу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть. Ходи, милий, роздіну, розбую. Чуб. V. 615.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Хляґа, -ґи, ж. Слякоть, дождливая погода. Мнж. 193. Як його їхати, як отака хляґа буде? Канев. у. Під дощ, під шквирю, хлягу. Мкр. Г. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.