Безбитниця, -ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Воловарь, -ря, м. = воларь.
Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Корх, -ха, м.
1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Виріс на три корхи вгору.
2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють.
Ли́бець, -бця, м. Нищій, собиратель милостыни.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Наговорив на його сім міхів горіхів.
Оповідання, -ня, с. Разсказъ, повѣствованіе. З твого серця вийшли ті оповідання.
Подзьобати, -ба́ю, -єш, гл. = подзюбати. Соловейко на маківці весь мак подзьобав.
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Реготіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) = реготати.
2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів.
