Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихрякати

Вихрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЯКАТИ"
Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Вугластий, -а, -е. Имѣющій углы, граненый.
Ганчірчище, -щі, ж. Ув. отъ ганчірка.
Ґудзь-ґудзь!, ґудзюсь-на! Призывъ для свиней. Вх. Уг. 271.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Єв. Мр. XV. 38. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. МВ. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі. Сим. 235.
Насі́сти. Cм. Насіда́ти.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Пролинути, -ну́, -не́ш, гл. Пролетѣть. Ой хоч бачив, — проминуло, галочкою пролинуло. Чуб. V. 190.
Чуні, -нів, мн. Валенки. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.