Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихрякати

Вихрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЯКАТИ"
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Жовтогаря́чка, -ки, ж. Раст. = жовтушка. ЗЮЗО. І. 124.
Плисковатий, -а, -е. Плоскій. На низенькому плисковатому острівці. Левиц. ПЙО. І. 496. Ум. плиско́ватенький. Плисковатенький рівний камінь. О. 1862. IX. 110.
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое. Желех.
Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води? Гліб.
Спуск, -ку, м. Случка животныхъ. О. 1862. V. Кух. 32.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.
Табанити, -ню, -ниш, гл. Грести кормою впередъ. Ейскъ.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго. К. Дз. 27.
Чмовхати, -хаю, -єш, гл. Трепать во второй разъ (ленъ, пеньку): Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.