Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихрякати

Вихрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЯКАТИ"
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Колодязь, -зя, м. Колодецъ. В яру бачила вона колодязі з високими журавлями. Левиц. І. 514.
Порозсихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Разсохнуться (во множествѣ). Повнось діжки у погріб, а то порозсихаються.
Порядність, -ности, ж. Порядочность; порядливость. Нема в них порядности. Г. Барв. 162. Великого в мене стоїть порядність, щоб чоловік усякої години був рівен. Г. Барв. 163.
Прашовиння, -ня, с. Полотье, мотыженье.
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Угор. Шух. І. 190. Їк згориш, тогді стане спуза. Гн. II. 83.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХРЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.