Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Нако́ркуватий, -а, -е. Съ большими каблуками. Черевик, черевик да накоркуватий, — чи ти мене не пізнав пришолопкуватий?
Нао́сліп нар. Слѣпо, не глядя.
Небавком, небавом, небавці, нар. Вскорѣ, скоро. Вже сонце небавом кончає путь.
Обмоскалити, -ся. Cм. обмоскалювати, -ся.
Пересваритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться; перессориться.
Поплітати, -та́ю, -єш, гл.
1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час... добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками.
2) Связывать горшки проволокою.
Сотянин, -на, м. Обыватель сотни.
Харпак, -ка, ж. Бѣднякъ, нищій, оборванецъ. Як умре багатир, дак іде увесь мир, а вмре харпак, дак тільки піп да дяк. Ум. харпачо́к.
Химородник, -ка, м. Колдунъ, знахарь. Проклятий химородник, що заморочив вам голови.
