Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихліб

Ви́хліб, -ба, м. Шуточное слово, употребленное повидимому въ смыслѣ: отсутствіе хлѣба. Ном. № 14321. Встрѣчено въ нар. разсказѣ, который Cм. при словѣ випшоно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛІБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХЛІБ"
Байдужно нар. Равнодушно, безразлично, индифферентно. Дивиться байдужно з високости. К. ЦН. 291. Роспитувала я селян про неї, але мені одказувано байдужно, мов про аби що. Г. Барв. 373.
Барнуля, -лі, ж. Корова краснобурой масти. Вх. Лем. 390.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Кішка, -ки, ж. 1) Кошка. 2) Небольшой якорь. Левиц. ПЙО. І. 3) сіра кішка. Родъ дѣтской игры. Ив. 47.
Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері. Кв.
Либо́й нар. = либонь. Желех.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХЛІБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.