Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихитрувати

Вихитрувати, -трую, -єш, гл. Добыть хитростью. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХИТРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХИТРУВАТИ"
Жибрі́й, -рію́, м. = жабрій. ЗЮЗО. І. 168.
Зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
Леймента́рь, -ря́, м. Рейментарь. Мет. 425.
Напотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напотрошить.
Оник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хм. 97.
Потеревенити, -ню, -ниш, гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили. О. 1862. IX. 61.
Праник, -ка, м. 1) Валекъ у прачекъ. Вас. 169. 2) Часть тѣла (какая?) ЕЗ. V. 66. 3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1. Вас. 168.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Ухнути Cм. ухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХИТРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.