Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичепурити

Вичепурити, -рю, -риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово. Кв. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧЕПУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧЕПУРИТИ"
Дорі́зування, -ня, с. Дорѣзываніе.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли. Луб. у.
Лазіння, -ня, с. Ползаніе. Ном. № 975.
Лопуши́на, -ни, ж. Листъ лопуха́. Вирвала лопушину та й потягла спідницю просто по грядках, прохолоджуючи пику лопушиною, неначе справді пані. Левиц. Пов. 347. Ум. лопуши́нка.  
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Шух. І. 184. Ой висока полонина з вітром говорила. Шух. І. 200. Ум. полонинка. Шух. І. 198. полони́ночка. ЕЗ. V. 229.
Поопускатися, -каємося, -єтеся, гл. То-же, что и опуститися, но во множествѣ.  
Стовпище, -ща, с. Толпа. Черк. у.
Топільник, -ка, м. Истопникъ. Харьк. г.
Чистобреха и чистобрьоха, -хи, об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний! О. 1861. V. 67.
Чумачня, -ні, ж. соб. Чумаки. О. 1862. VIII. Деяка подробиця, 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧЕПУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.