Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичепурити

Вичепурити, -рю, -риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово. Кв. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧЕПУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧЕПУРИТИ"
Безпутство, -ва, с. Безпутство. Напротив його безпутства поставив тут людей трудящих. К. Гр. Кв. 29.
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Моли́тяний, -а, -е. = молитвений. Воно у нас молитяне, хрещене. Васильк. у.
Перевозець, -зця, м. = перевізник. Ой ви, хлопці-перевозці, перевезіть мене на той бік Дунаю. КС. 1883. IV. 735.
Преподобник, -ка, м. Преподобный, угодникъ, праведникъ. К. Бай. 45.
Протюкати, -каю, -єш, гл. Крикнуть на кого тю. Протюпайте на його, що він чорт-зна-що робить. Конст. у.  
Рацавка, -ки, ж. = рапавка. Вх. Зн. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧЕПУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.