Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичухатися

Вичухатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку. 2) Оправиться отъ болѣзни, побоевъ. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧУХАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧУХАТИСЯ"
Боїсько, -ка, с. = тік (у стодолі). Kolb. І. 59. Вх. Лем. 393.
Весло, -ла, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. Мет. 77. 2) Родъ лопатки, которой горшечникъ размягчаетъ глину. Шух. І. 260, 261. 3) Коромысло. Шух. І. 97. Ум. весельце, веселечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. Pauli.
Зрадецький, -а, -е. Измѣнническій. Зрадецькі речі супротив пана. Хата. 153.
Луза́тися, -заюся, -єшся, гл. Лущиться. Сире насіння погано лузається. Чернигов. у.
Пасока, -ки, ж. Сукровица, кровь. Чи бач, що ледві вже він культі волоче, що так з його юшить і пасока тече. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). пасокою вмитися. Облиться кровью.
Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).
Прісно нар. Прѣсно. Хоч кисло, хоч прісно — усе вали умісто! Ном. № 5033.
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы. Лебед. у.
Учічкати, -каю, -єш, гл. = заквітчати. Образи учічкані свяченим зілям. Шух. І. 100.
Чабак, -ка, м. Рыба: лещъ. Abramis brama. Вх. Пч. II. 18. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. Ум. чабачо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧУХАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.