Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихолка

Вихолка, -ки, ж. Мятель, вьюга. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОЛКА"
Дрозд, -да́, м. пт. Дроздъ, Turdus vulgaris.
Кватирант, -та, м. Квартиранта. Лебединск. у.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Охаюватися, охаююся, -єшся, сов. в. охаятися, -хаюся, -єшся, гл. Прибираться, прибраться, привести въ чистый и опрятный видъ. Сим. 129.
Переякий, -а́, -е́ Какой бы то ни было. Подивись, яке! — Да хоч би воно було і переяке, а я його й дурно не озьму. О. 1862. I. 34.
Плахіття, -тя, с. соб. Платье. Ум. плахіттячко.
Плутанка, -ки, ж. Путаница. Аж у голові плутається од тії плутанки.
Страхопудливий, страхопудний, -а, -е. Боязливый, трусливый. Борз. у.
Туркут Cм. туркот.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХОЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.