Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичинити

Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧИНИТИ"
Бацькати, -каю, -єш, гл. Толкать, тыкать. Желех.
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Досі́ювання, -ня, с. и пр. = досівання и пр.  
Злипатися, -паюся, -єшся, сов. в. зли́п(ну)тися, -пнуся, -нешся, гл. Слипаться, слипнуться. К. Іов. 87. Спілі вишні злипались китяхами. Левиц. Пов. 192. Кого люблю, — поцілую, аж губоньки злипаються: Мил. 101.
Матерюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Быть посаженной матерью. Черк. у.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Поперелагожувати, -жую, -єш, гл. Передѣлать, переладить (во множествѣ).
Свідер, -ра, м. = свердел. Подольск. г.
Урвипола, -ли, м. = урвиголова. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.