Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Виховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. виховатися, -ваюся, -єшся, гл.
1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а смерть тебе знайде. Чорта виховаєшся (не сховаєшся). ви́ховалась три місяці. Три мѣсяца все пряталась.
2) Воспитываться, воспитаться.
Грабе́льний, -а, -е. 1) Относящійся къ граблямъ. 2) Грабе́льний све́рдел. Буравь для дѣланія граблей.
Ґе́ґання, -ня, с. Крикъ гусей.
Жень, -ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить.
2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей.
За́нузд, -ду, м. Взнуздка. на за́нузді бу́ти. Быть взнузданнымъ. Ой наші узди в конях на занузді.
Звожа́й, -жая, м. Возка хлѣба съ ноля. Дай же ті, Боже, в полі урожай, в полі урожай, а в гумно звожай!
Знийти, -йду, -де́ш, гл. Снизойти, сойти. Дар нині пребогатий од небес прийде, яко жалля каплющая на землю знийде.
Попити II, -п'ю́, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Був мед, та гості попили. Попив змій кров.
Стоячки нар. Стоймя.
