Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихорити

Вихорити, -рю, -риш, гл. 1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Мир. Пов. І. 14. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі. Мир. Пов. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОРИТИ"
Білість, -лости, ж. Бѣлизна. Желех.
Горщи́ще, -ща, м. Ув. отъ горщик, горщок. Рудч. Ск. II. 86.
Кін, ко́ну, м. 1) Публичное мѣсто, гдѣ стояли присужденные къ тому въ видѣ наказанія. Коси різали блудяжкам, в погріб запірали, другі у кона стояли, год не причащались. Мкр. Н. 35. 2) Мѣсто игры. 3) Сцена.
Клуботатися, -чу́ся, -чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. І. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. І. 47.
Силуваний, -а, -е. Принужденный. Силуваним волом не наробишся. Ном. № 1087. Вона мене не жалувала, силувану заміж оддала. Н. п.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.
Судинє, -ня, с. соб. Деревянная посуда, сундукъ, прядильные инструменты и пр. — все вмѣстѣ. Шух. І. 106.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Фуфалиця, фуфелиця, -ці, фуфеля, -лі, ж. = завірюха. Шух. І. 107. Желех.
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.