Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью.
Горщи́ще, -ща, м. Ув. отъ горщик, горщок.
Ли́нія, -нії, ж. 1) Линія, черта. 2) Пограничная черта. Біля города, біля Килії, на турецкій линії. Ішов козак на линію і вельми надувся; ішов козак із линії, як лихо зогнувся. 3) Линейка.
Мура́р, -ра́, м. = муляр 1.
Повиводити, -джу, -диш, гл.
1) Вывести (многихъ).
2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.
Потерпати, -па́ю, -єш, гл.
1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає.
2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Злодій їден за другого потерпає.
Сердечко, -ка, с. Ум. отъ серце.
Суходілля, -ля, с. Материкъ, сухая земля.
Хрещастий, -а, -е. 1) = хрещатий. Ой рости, дубе, в садочку, в хрещастім барвіночку. 2) Хрещасте. Родъ вышивки. Ціле хрещасте; половина хрещастого в вилках.
Цвіркотати, -кочу, -чеш, гл. = цьвірінькати.
