Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капарник

Капарник, -ка, м. 1) Презрѣнный. 2) Медлитель. 3) Кропатель, плохой работникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПАРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПАРНИК"
Вивчати, -ча́ю, -єш, сов. в. вивчити, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить. 2) Научать, научить. Вивчив дітей, як сказать. 3) Изучать, изучить.
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Здоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Здороваться. Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється. Ном. № 2754.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Набербе́рити, -рю, -риш, гл. Намѣшать, наболтать чего.
Привидки, -ків, м. мн. Видѣнія. А ти мене що-раз лякаєш снами, у привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе. Желех.
Тертка, -ки, ж. = тертушка. Ум. те́ртечка.
Тіснісічко нар. = тіснісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПАРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.