Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Зодягати, -га́ю, -єш, сов. в. зодягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. І не зодіг його з мого достатку.
Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить.
Немоценний, -а, -е. Превышающій силы. У неї була немоценна болість.
Перекортіти, -ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Перенудити, -джу́, -диш, гл.
1) Истомить, нагнать тоску, скуку.
2) безл. Перестать тошнить.
Помірок II, -рку, м. Пріусадебная ежегодно засѣваемая земля. На лумельському помірку стояла береза в барвінку.
Потайки нар. = потай.
Росперізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. росперезатися, -жуся, -жешся, гл. Распоясываться, распоясаться. Прийшов додому, роздягсь, росперезавсь та й ліг.
