Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капловухий

Капловухий и каплоухий, -а, -е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Ном. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. 2) каплоуха шапка = капелюха. Були кожухи, усякі пояси, шапки — і козацькі, і каплоухі. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЛОВУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЛОВУХИЙ"
Борс, -су = борть? А мої сини у чистому полі, борси борсають, рої збірають. Грин. III. 9.
Верхоблюд, -да, м. = верблюд.
Джупло́, -ла́, с. Дырочка въ чемъ нибудь мягкомъ. Ум. Джупельце. Аф. 376.
Надві́дний, -а, -е. Надводный. Грин. III. 604. Лягає він по холодках надвідних. К. Іов.
Незвиклий, -а, -е. Непривыкшій.
Обдряпувати, -пую, -єш, сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать. Харьк. у.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ. Kolb. І. 172.
Старанно нар. Старательно, заботливо.
Тліти, тлію, -єш, гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій. Мир. Пов. II. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПЛОВУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.