Виносити 1, -шу, -сиш, сов. в. винести, -несу, -сеш, гл.
1) Выносить. І утоплену Ганнусю на берег виносить. Де не просять, там києм виносять. О, щоб їх вихром винесло.
2) Вырывать, вырвать. Зайшов (чорт) ззаду, та шпичкою й виніс те око. Гледи, шоб вона (відьмина сорочка) печі не рознесла, — дай я спалю. Та пішли на город, викопали кабицю. Як запалили, так ту кабицю й винесло.
3) О денежномъ счетѣ: составлять, составить. Вам треба заплатить за поле.... 18 карб. 90 коп., та за город 5 карб. 10 к., до на рік винесе 24 карб.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Прийма, -ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти.
Проволікатися, -каюся, -єшся, сов. в. проволоктися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Протаскиваться, протащиться.
2) Тянуться, протянуться. Це діло проволоклось до Різдва.
Проїзд, -ду, м. 1) Проѣздъ. Лучалось і проїздом завернуть, щоб переночувать. 2) Проѣздъ, мѣсто для проѣзда. Проїзду не дав і на ступінь.
Розгортуватися, -туюся, -єшся, гл. = Розгортатися.
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе.
Чекотати, -кочу́, -чеш, гл. Стрекотать. (Птах) як стане чекотати.
