Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канонірка

Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира. Шух. І. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОНІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОНІРКА"
Видненький, виднесенький, -а, -е. Ум. отъ видний.
Гре́ць, -ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. І. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.
До́тик, -ку, осязаніе
Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.  
Натягти, -ся. Cм. натягати, -ся.
Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Поперезімовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перезімувати, но во множествѣ.
Принатурювати, -рюю, -єш, сов. в. принату́рити, -рю, -риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва. Харьк. г.
Рябчик, -ка, м. 1) = рябко 2. Рудч. Ск. І. 201. 2) Сортъ арбузовь, у которыхъ корка съ темными полосами. Лохв. у.
Чверщок, -шка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНОНІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.