Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канонірка

Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира. Шух. І. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОНІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОНІРКА"
Богослов, -ва, м. 1) Богословъ. Богослов, та не однослов. Ном. 2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230.
Ворітця, -тець мн. 1) Ум. отъ ворота. 2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця. Рк. Макс.
Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. К. Псал. 4. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає. Гліб. 34.
Капник, -ка, м. Въ плугѣ то-же, что и ужва. Придолоб плуга причіплений капником до колісниць. Шух. І. 165.
Ладенний млин. Мельница на плоту.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.
Цмоковик, -ка, м. Насосъ. Харьк. г.
Шалахва, -ви, ж. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНОНІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.