Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канонірка

Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира. Шух. І. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОНІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОНІРКА"
Гавран, -на, м. Птица: Corvus corax, воронъ. Вх. Пч. II. 9. Гавране, гавране, високо літаєш. Гол. II. 719.
Засні́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть снѣгомъ.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Насоруга, -ги, ж. Задоръ? Навязчивость? Придирки? Колись було зберуться сусіди і почнуть гомоніти без клопоту та насоруги. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Опуд, -да, м. = опудало. Шух. І. 112. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею. Шух. І. 166.
Переполоскати Cм. переполіскувати.
Подок, -дка, м. 1) Ум. отъ під. 2) Въ мельницѣ: возвышеніе, гдѣ находятся жернова. Шух. I. 112.  
Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Мил. 171. Покутнє вікно. Вас. 193. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Мет. 87. Під покутнім, віконечком як голубка гула. Чуб. V. 552. 2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв. К. ПС. 115.
Смолавка, -ки, ж.біла. Раст. Silene nutans. Шух. І. 22.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНОНІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.