Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канути

Канути, -ну, -неш, гл. 1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Гол. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні? Шевч. 403. 2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Кв. І. 28. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули. Г. Барв. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУТИ"
Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Глицарь, -ря, м. Палка, которою мѣшаютъ известь въ творилѣ. Черниг. у.
Залюдня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. залю́днитися, -нюся, -нишся, гл. Заселяться, заселиться.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.
Кумак, -ка, м. зоол. Bombinator ignaeus. Шух. І. 22.
Піхтір, -ра, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Сим. 37. Cм. пихтір.
Попукати, -каю, -єш, гл. 1) Постучать. 2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі. Камен. у.
Прослати Cм. простилати.
Стріпнути, -ну́, -не́ш, гл. = стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Грин. III. 362. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй. МВ. (О. 1862. II. 102).
Стройно нар. = стрійно. (Гості) стройно, гучно, бучно поприїжджали, в соболевих ковпаках і в злоцистих поясах, і червоних чоботах і ферезіях. Гол. III. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.