Благостиня, -ні, ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. До кого мені сховатись, де шукати благостині?
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт.
Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Гуконула гаківниця.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань.
Лепету́ха, -хи, ж. 1) Болтунья; ворчливая женщина. Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче — я дівчина молода. Cм. лепети́ця. 2) Водка. Як нап'ється лепетухи, стане не тверезий. 3) дати лепетухи. Убѣжать, удрать. Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. Ум. лепету шка. Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки.
Настрючити, -чу, -чиш, гл. = настренчити.
Паровина 2, -ни, ж. Поле, выоранное на паръ. Cм. паренина, парениця. Ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити.
Підстругування, -ня, с. Подстрагиваніе, подстружка.
Шпарко нар. Прытко, скоро, быстро. Нуте, хлопці, швидко, шпарко. Вітер шпарко полетів. Безкостий Марко перепливе море шпарко.
