Відкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од його. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. 4) Принимать, принять прежній видъ (послѣ превращенія во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. 5) Отворяться, отвориться. Ворота.... раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж.
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
Запаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Запасаться, запастись. З Катеринославу поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловіком.
Крамаренко, -ка, м. Сынъ торговца.
Лаяння, -ня, с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі.
Попорохніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ, обратиться въ пыль.
Розмитий, -а, -е. 1) Размытый.
2) вони між собо́ю не розмита вода. — Они межъ собой очень дружны.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця.
Штовхонути, -ну, -неш, гл. Съ силой толкнуть. Як штовхоне вовка рогами під бік.
