Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канчук

Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЧУК"
Бискуп, -па, м. Римско-католическій епископъ, бискупъ. К. ЧР. 10.
Ди́хало, -ла, с. Дыхательное горло. Ум. Ди́хальце.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Знемилити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать непріятнымъ. Світ мені знемилила. Г. Барв. 72.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Помастити, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Помазать. Помасти вареники. Помасти тим болотом очі. Гн. І. 125. Вона її (піч) попідводила, помастила. Чуб. II. 67. 2) Запачкать. Помастила одежу. Уман. у.
Прибеґа, -ґи, об. Безпріютный человѣкъ. Ходе, як прибеґа. Лебед. у.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Росквасити Cм. росквашувати.
Стогодній, -я, -є. Столѣтній. Згорбивсь, згнітивсь, мов дід стогодній. О. 1862. IV. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.