Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канчук

Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЧУК"
Вішання, -ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю. Стор. І. 23.
Лясь! меж. Хлопъ! шльопъ! щелкъ! Лясь дверима, аж глина з стелі посипалась. Г. Барв. 89. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Ном. № 3312. Лясь зубами.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Необлудний, -а, -е. Чистосердечный, нелицемѣрный. Волын.
Образливий, -а, -е. 1) Оскорбительный. 2) Обидчивый.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні. Конст. у.
Приклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2. Маркев. 90. КС. 1889. X. 34.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.