Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канчук

Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЧУК"
Балабонка, -ки, ж. Родъ растенія съ клубнями на корнѣ, похожими на картофель (употребл. для настойки). Херс.
Блескітка, -ки, ж. Блестка.
Відсапати Cм. I. відсапувати.
Водосвяття, -тя, с. Освященіе воды.
Гиряво нар. О стрижкѣ: низко. Гиряво острижено. Нон. № 9281.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Хата. 136. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші. ЗОЮР. II. 85.
Замазчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Окровавить.
Запина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запну́ти и зап'я́сти́, -пну́, -неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, накрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Лебед. у. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте. АД. І. 178.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Солодун, -на, м. = солодій. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.