Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кантурь

Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНТУРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНТУРЬ"
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ. Шух. І. 210.
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Ґавеня́, -ня́ти, с. Вороненокъ. Ґава й говоре: шо хоч візьми, тіко не руш моїх ґавинят. Драг. 272.
Дебелина́, -ни́, ж. Толщина, плотность. Вона дебелини оттака буде. Черниг. у.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Нігич нар. Ничего, нисколько. На стіл вона схилившись плаче, нігич одвіту не дає. Алв. 40. По лівий бік Дніпра міста нігич не походять на тогобіцькі. Св. Л. 72.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Порозмерзатися, -заємося, -єтеся, гл. 1) Оттаять (во множествѣ). 2) Лопнуть отъ мороза (во множествѣ). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, — такий мороз удрав. Харьк. у.
Спілчливий, -а, -е. Склонный, способный къ дѣйствіямъ въ компаніи, хорошій товарищъ въ общемъ дѣлѣ. Іван чоловік спілчливий; як спілчливі люде, шо добре. а як той соб, а той цабе, то зле. Черк. у. (Лобод.).
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНТУРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.