Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канцілюга

Канцілюга, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така. Кобелякск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦІЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦІЛЮГА"
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Дармої́жник, -ка, м. = Дармоїд.
Обраховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обрахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Разсчитываться, разсчитаться. 2) = обраховувати.
Переказитися, -зю́ся, -зишся, гл. Перебѣситься.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Пришелепкуватий, пришелепуватий, -а, -е. Пришибленный, придуроватый. Чуб. II. 623. Левиц. І. 323. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата. Мил. 105.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Штанята, -нят, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЦІЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.