Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канупір

Канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільнийРаст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. кануперецьГрин. III. 539.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУПІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУПІР"
Допи́сувати, -сую, -єш, сов. в. дописа́ти, -пишу́, -шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Конюхарити, -рю, -риш, гл. Быть конюхомъ. Вх. Зн. 28.
Кривоприсяжство, -ва, с. Ложная прися га, клятвопреступленіе.
Ми́ркати, -каю, -єш, сов. в. миркнути, -ну, -неш, гл. 1) Говорить невнятно, бормотать, пробормотать. Миркав, миркав коло його голова з писарем, та бачать, що ні в чім до його присікатись, так і одпустив. Кв. II. 17. Плете свого вінка і словечка йому не миркне. МВ. І. 143. І слова не промовив, не миркнув. Борз. у. 2) Только несов. в. Роптать на кого. За те й козацтво на його миркам, мов на ляха. К. ПС. 90. 3) Только несов. в. Попрошайничать, клянчить. Циган коваль, а жінка ходе, миркає: дайте пшонця, сальця. Лебед. у.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Приклякнути, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула. Чуб. III. 367.
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву. Канев. у.
Тидри-тана, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Тидри, тидри, тидри-тана! Чого ходиш, задріпана? Гол. IV. 4 81.
Уносити, -шу, -сиш, сов. в. унести, -су, -сеш, гл. 1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. Рудч. Св. І. 85. вно́сити в уха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Грин. II. 153. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно. МВ. (О. 1862. Ш. 42). 2) Только сов. в. Понять, усвоить. Павлог. у.
Хмарний, -а, -е. Облачный, пасмурный, сумрачный. Хмарний день. Хмарна осінь. Левиц. І. 45. Лице було хмарне, темне й сумне, як північне небо. Левиц. Пов. 6., Ум. хмарне́нький, хмарне́сенький. Чуб. V. 890.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНУПІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.