Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канупір

Канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільнийРаст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. кануперецьГрин. III. 539.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУПІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУПІР"
Бискупський, -а, -е. Епископскій, бискупскій.
Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло. Ном. № 3767.
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Наго́ряний, -а, -е. = нагірній. Нагоряна земля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Перехрищувати, -щую, -єш, сов. в. перехристи́ти, -щу, -стиш, гл. = перехрещувати, перехреститиЯк побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру. ЗОЮР. І. 114.
Степучий, -а, -е. = степовий. Уроки-урочища, підіть собі на луга, на ліса дрімучії, на степи степучії. Чуб. І. 133.
Ступний, -а, -е. Относящійся къ ступѣ. Ступне колесо.
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ. Шейк.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Хуря, -рі, ж. = хурія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНУПІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.