Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канупір

Канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільнийРаст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. кануперецьГрин. III. 539.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУПІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУПІР"
Авже́ж, нар. 1) Да, конечно, разумѣется. Чи ти був там? — Авжеж! 2) Вѣдь. Авжеж ти знаєш про це! 3) Ироническое: какъ-разъ! Дай табаки! — Авжеж!
Відбутний, -а, -е. Употреблено въ загадкѣ изъ сказки въ приложеніи къ салу, въ значеніи: такой, которымъ отбываютъ всякія нужды. А чого от вам подавати: чи одбутного, чи прибутного?... Сало одбутне, бо ним усякі зачіпки одбувають. Грин. II. 274.
Відмочувати, -чую, -єш, сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Гозеро, -ра, с. = озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила. Грин. II. 79. (Острожск. у.).
Дохо́жий, -а, -е. = дохожалий. Дівка вже дохожа, пора сватати. Борз. у.
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Клинок, -нка, ж. Ум. отъ клин. = клинець 1, 3. Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп. 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310.
Пообрізувати, -зую, -єш, гл. Обрѣзать, отрѣзать (во множествѣ). Мати скор вмерла за нею, а кума пішла вночі, де єї сховали, да руки їй і пообрізувала. ЗОЮР. II. 15. Пообрізувала їй шкуру на руках. Чуб. II. 433.
Поставити, -влю, -виш, гл. 1) Поставить. Поставила тарілку з хлібом перед старим Полом дідом. Котл. Ен. I. 7. Зжав своє жито... поставив в копи. Чуб. II. 11. В п'ятьох як вийдемо на ниву, то по полукіпку поставим. Г. Барв. 347. поставити обід. Дать обѣдъ. 2) Построить, выстроить. Чуб. V. 489. Поставили собі хатку. Рудч. Ск. І. 27. 3) Помѣстить (на квартирѣ). У тієї Пйотрової поставили Антося на станцію. Св. Л. 135. 4) Приставить къ какой работѣ, опредѣлить, назначить. Сьогодня уперше нас поставлено (до роботи). МВ. (О. 1862. І. 74). Сергія поставив пан за клюшника. О. 1862. V. 107. Вони його поставили собі лакеєм. Грин. І. 2. Поставити на попа. О. 1861. XI. Кух. 32. 5) Выставить на видъ. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить, уміє перед людські очі поставити. Г. Барв. 305.
Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. МПр. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНУПІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.