Висвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Свидѣтельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає.
Галаснути, -сну, -неш, гл. Крикнуть.
Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів».
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Завинив я йому тридцять карбованців. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила?
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Злякався хлопчик, аж поблід.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ.
Підродити, -джу́, -диш, гл. Уродить, родить. Не літо ніщо не підродило.
Роскішшя, -шя, с. = роскіш.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя.
