Доби́ток, -тку, м. Грабежъ, добываніе. А гайдамаки приїхали з добитків, аж нема того чоловіка; дуже вони здивувались.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Зазвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. Задзвеніти. Якимове поле зазвеніло стоя.
Їсти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Їло б ся сласно, а робити страшно. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину.
Пожиточний, -а, -е. Полезный. Замуіжний хліб добрий, да не пожиточний.
Пообриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оборваться (во множествѣ).
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл.
1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. На пужално.... спіратися.
2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати.
3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну.
