Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось.
За́шпори, -рів, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові.
Зморхтися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його.
Пирх! меж. для выраж. вылета. Я до куща — коли відтіля пи-и-р-рх!
Посадовити, -влю́, -виш, гл. Посадить. Поклав хліб, ложки, старців посадовив.
Принадний, -а, -е. Заманчивый, привлекательный. Принадна гарна молодиця. Усміх принадний.
Приспівнути, -ну́, -не́ш, гл. Пропѣть, припѣть. Да ще притупне ногою і приспівне сі слова, — так її і вразить.
Скатерка, -ки, ж. Скатертка. Накрила сина скатеркою. Ум. скатертонька.
Трон, -ну, м. 1) Престолъ, тронъ. Сидить Бог на золотім троні. Пан на троні, а хлоп на ослоні. 2) Очищенная сосновая смола. 3) = трін.
