Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капник

Капник, -ка, м. Въ плугѣ то-же, что и ужва. Придолоб плуга причіплений капником до колісниць. Шух. І. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПНИК"
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Стор. II. 57. Аф. 315. Cм. верхівень.
Восьмеро числ. Восемь душъ, штукъ.
Звінува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Лишиться приданаго. Бо ся уж звікувала з козачками поїхала. Гол. II. 722.
Когутячий, -а, -е. Пѣтушій. Желех.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала. Чуб. III. 251.
Оргинія, -нії, ж. Георгина (цвѣтокъ). Левиц. І. 285. Ум. орги́нька.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Підкидний, -а́, -е́ Подкидной, незаконный ? — ду́рень. Cм. дурень.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.