Блідота, -ти, ж. Блѣднота, блѣдность.
Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Вихоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вихопитися, -плюся, -нишся, гл. Выхватываться, выхватиться, выскакивать, выскочить, показаться, выбраться, выйти. Бабуся не велить рано заміж вихоплюватися. Вихопився, як голий з маку. Панич вихопивсь на вулицю та й давай цькувать його собаками. Рад був инший, що з душею з міста вихопивсь. Роспитаємо, та й вихопимось на свій шлях. Вихопився ча гору. Дріт не вихопився з жолобця.
Виштуркати, -каю, -єш, гл.
1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав.
2) Вытолкать.
Зди́рок, -рка, м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея.
Моргу́н, -на, м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Нахватитися, -хвачуся, -тишся, гл. Быстро явиться, подоспѣть. Нахватився до моці, та обі оці. аж тут і світ нахватився. Начало свѣтать. Світова зірочка нахватилась.
Начіплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. начепитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Нацѣпляться, нацѣпиться, навѣшиваться, навѣситься.
2) Навязываться, навязаться. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора.
Обрость, -ти, ж. Побѣги. Обрость на дереві. У нашого роду обрости мало, рід щось не плодовитий.
Протеребок, -бка, м. = протереб.
