Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Повилічувати, -чую, -єш, гл. 1) Вылѣчить (многихъ). 2) Высчитать (во множествѣ).
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити.
Понамножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Продержати, -жу, -жиш, гл. Продержать.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Сушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Сохнуть, сушиться. Да ластівочка да купалася да на бережечку да сушилася.
Шепт, -ту, м.
1) Шепотъ. За вашим шептом нашого крику не чутно. Шептом казати.
2) мн. Нашептыванія, пришептыванія. Баб'ячі шепти.
