Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каниця

Каниця, -ці, ж. 1) Дѣтская игра съ камешками. Желех. 2) Раст. Chrysanthemum leucanthemum L. Вх. Зн. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНИЦЯ"
Героїчно нар. Героически. Український дух виступив на своє діло жизні героічно. К. XII. 128.
Зарну́ти Cм. заринати.
Наї́сти, -ся. Cм. наїдати, -ся.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Охазяйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Обзавестись хозяйствомъ.
Понасторочувати, -чуємо, -єте, гл. Тоже, что и насторочити, но во множествѣ.
Попідрубувати, -бую, -єш, гл. Подрубить (во множествѣ).
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ. Черк. у.
Сівбина, -ни, ж. Посѣянное зерно, посѣвъ. Шух. І. 165. При роботі в городі, або в полі не можна нічого їсти, бо птаха зїла би сівбину. Шух. І. 166.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Стор. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю? Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.