Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капів

Капів, -пова, м. Охотничья собака. Шух. І. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПІВ"
Витіпати Cм. витіпувати.
Наплести́ Cм. наплітати.
Охух, -ха, м. = оглух. Ном. № 6306.
Пітися, -деться, гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Харьк. у. Мені молодій на горе пішлося. Грин. III. 357.
Пожалити 2, -лю, -лиш, гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.
Поколупатися, -паюся, -єшся, гл. Поковыряться, быть исковыряннымъ.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь. Мнж. 80.
Розвітритися, -риться, гл. безл. Сдѣлаться вѣтрено (о погодѣ).
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Хрюкати, -каю, -єш, гл. = хрокати. На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають. Ном. № 2365.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.