Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капів

Капів, -пова, м. Охотничья собака. Шух. І. 235.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПІВ"
Випит, -ту, м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Відломити Cм. відломлювати.
Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Коханочок, -чка, м. Ум. отъ коханок.
Ма́тланка, -ки, ж. матланки дати. Выдрать, потрепать за волоса. Грин. І. 238.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Самоукий, -а, -е. Самъ учившійся. Желех.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.  
Шваґер, -ґра, м. = швагер. Пора шваґра поховати. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.