До́шка, -ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду лежати. 2) Родъ скамьи въ водѣ возлѣ берега, на которой женщины моютъ бѣлье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. 3) Лопасть руля у плота. Cм. керма. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ум. до́щечка.
Иначий, -а, -е. = инчий. Треба иначий купить хамут, бо сей тісний коневі. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому.
Навко́пить нар. Рикошетомъ. Дай камінця, я кину навкопить.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Понапухати, -хаємо, -єте, гл.
1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ).
2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися.
Порозцвітати, -та́ємо, -єте, гл. Разцвѣсть (во множествѣ).
Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. у сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами.
Храмий, -а, -е. = хромий. Сліпий не баче, а храмий не скаче.
Шостий, -а, -е. числ. Шестой. Два стоїть, два лежить, п'ятий ходить і шостого водить.
