Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кантора

Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНТОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНТОРА"
Брязкання, -ня, с. Бряцаніе. Левиц. Пов. 156.
Ватажити, -жу, -жиш, гл. Предводительствовать, начальствовать. Уман. III. 149.
Кілкий, -а́, -е́ Колючій. Зеленими споришами і кілкими будяками. Н. п.
Озов, -зву, м. Окликъ.
Опануватися, -нуюся, -єшся, гл. Воцариться, овладѣть властью.
Перепускання, -ня, с. 1) Пропускъ. 2) Перегонка, просѣиванье. 3) Часть полушубка отъ таліи до воротника. Вас. 154, 155.
Погрітися, -гріюся, -єшся, гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться. Шевч. 300.
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба. Чуб. V. 621.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).
Розбісоцький, -а, -е. = бісовський. Ой як отаман та соцький, то вони сини розбісоцькі. Чуб. V. 1012.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНТОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.