Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кантора

Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору. Стор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНТОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНТОРА"
Баштанниця, -ці, ж. 1) Хозяйка бакши. 2) Работница при бакшѣ.
Вайда, -ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Ґо́тур 2, -ра, м. = Готур, Tetrao urogallus. Вх. Пч. II. 15.
Заку́страний, -а, -е. Взъерошенный, всклокоченный. Одутлуватий, закутраний, він стояв серед хати, понуро оглядаючи кругом себе. Мир. Пов. II. 76.
Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. ЗОЮР. І. 290. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є. Драг. 217.
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.
Стебель, -блю, м. = стебло. Грин. III. 18.
Топтанина, -ни, ж. Хожденіе взадъ и впередъ, бѣготня. Шейк.
Шпінка, -ки, ж. = шпонька. Гол. Од. 43, 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНТОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.