Ага́рський и агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило.
Виспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Испѣться, потерять голосъ.
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Ліни́вство, -ва, с. Лѣность, лѣнь. Допікали його за недбалість, за лінивство. Прогнала жінка його за лінивство.
М'яку́шечка и мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся.
Обиденний, -а, -е. Сдѣланный въ одинъ день. Зробіть ви обиденну сіть, таку, шоб ув один день і прялась, і сукалась, і моталась, і шоб із тії ниті і сітка плелась.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище.
Ручка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рука. Літом ніжкою, а зімою ручкою. А нуте з білих ручок! — говорятъ молодой хозяйкѣ, когда потчуетъ напиткомъ. у ручки з ким братись. Вступать съ кѣмъ въ рукопашную, бороться или биться. 2) Рукоятка многихъ инструментовъ и орудій, напр. въ топорѣ — топорище въ вилкѣ — черенокъ рукоятка въ пилѣ въ ножницахъ — часть, куда входять пальцы въ косовищѣ — рукоятка, за которую держится косарь правой рукой у келефа — верхняя часть, за которую держится рука ручка у огнива у лучка, которымъ приводится въ движеніе валикъ ремісника у триба ( 17) и пр. 3) Каждая изъ пари желѣзныхъ дужекъ сундука, за которыя берутся руками при передвиганіи сундука. Грифъ струннаго инструмента (бандури, кобзи, торбана). 5) Въ мельницѣ часть корытца (висящаго подь ковшемъ), за которую трясетъ корытце коникъ (Cм. коритко, риштак). 6) Одна полоса покоса. Пройшли одну ручку. 7) божої матері. Раст. Anastatica dierochumtica L, іерихонская роза. 8) — пресвято́ї дїви. Раст. Gymnadeniа conopsea.
Червонобокий, -а, -е. Краснобокій. Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині.
