Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канціляжка

Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦІЛЯЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦІЛЯЖКА"
Брилкастий, -а, -е. Въ комкахъ, крупнозернистый. Вх. Лем. 394.
Дзе́рно, -на, с. и пр. Cм. Зерно и пр.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Недовірок, -рка, м. Ренегатъ; маловѣрный. Лях Бутурлак, клюшник галерський, сотник Переяславський, недовірок християнський. АД. 210.
Пообхлюпувати, -пую, -єш, гл. Обплескать, облить водой (во множествѣ).
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням. Св. Л. 201.
Пундиковий, -а, -е. Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці. Міусск. окр. Бач, яка пундикова, хліба не їсть. Харьк. г.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Чудотворець, -рця, м. Чудотворецъ. Мил. М. 90. Знають усі чудотворці, які вони богомольці. Ном. № 13709.
Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка. Полт. у.; Подольск. г. Шини на колесах. 2) Рельса.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЦІЛЯЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.