Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канціляжка

Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦІЛЯЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦІЛЯЖКА"
Боровниця, -ці, ж. = боровиця. Вх. Уг. 228.
Заруба́ти Cм. зарубувати.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Макс. (1849), 140. Вітер буйний знявсь, засвистів. Мог. 124.
Кремінчик, -ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Пообмаслювати, -люю, -єш, гл. Обмаслить (во множествѣ).
Привіжка, -ки, ж. Возжа для пристяжной. Міусск. окр.
Проплинути, -ну, -неш, гл. Проплыть.
Скінчання, -ня, с. Окончаніе. Скажу на скінчання.... О. 1862. II. 58.
Сніжечок, -чку, м. Ум. отъ сніг.
Творців, -цева, -ве Принадлежащій творцу. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЦІЛЯЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.