Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кановця

Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОВЦЯ"
В'ючак, -ка, м. Вьючное животное. Двугорбі в'ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15.
Гарбарня, -ні, ж. Кожевенный заводъ. Правоб.
Дуда́ренько, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Еле́ктрика, -ки, ж. Электричество. Покрутив за ту корбу, шо там є електрика і спустив електрику дротом до них. Гн. II. 227.
Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Зароже́дний, -а, -е. Урожайный. Цього году зарожедніш було на хліб, як торік. Екатер. у.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Лошиня́, -ня́ти, с. = лоша. Н. Вол. у.
Обполоти Cм. обполювати.
Щербити, -блю, -биш, гл. Дѣлать зазубрины.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНОВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.