Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кановця

Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОВЦЯ"
Ворішина, -ни, ж. 1) Раст. Geranium sanguineum. Вх. Пч. І. 10. 2) = Орішина. Желех.
Ді́йво, -ва, с. 1) Удой. Корова добра на дійво. Ромен. у. Полт. г. 2) Молоко, молочные продукты. Хата 182. Дитина з колиски випаде, — дивись! Дай їй дійва. Екатер. г. Ум. Ді́йвечко.
Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну. Гол. Од. 58.
Доле́мзати, -заю, -єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас. Богодух. у.
Заножи́ти, -жу, -жи́ш, гл.но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря 1883, стр. 223.
Знайомісінький, -а, -е. Совершенно знакомый, совершенно извѣстный. Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі. МВ. І. 13.
Носик, -ка, м. 1) Ум. отъ ніс. 2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНОВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.