Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кановця

Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНОВЦЯ"
Валець, -льця, м. Вальсъ. Танцюють польку або вальця. Ком. І. 27.
Десяти́нка, -ки, ж. Ум. отъ десятина.
Карпітка, -тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Набідува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Нетьопуха, -хи, ж. = нетіпанка. Там дівчина нетьопуха запаску згубила. Мил. 77.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.
Охотний, -а, -е. Добровольный. охотне військо. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзджали, ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали. Дума.
Порохнина, -ни, ж. = порохонь. Вх. Лем. 454.
Простацтво, -ва, с. 1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік. Камен. у. 2) соб. Простые люди. К. Дз. 35. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом. К. ХП. 19.
Фільварок, -рку, м. Ферма, загородный домъ. Тепер би нам наперти.... на панські замки, на двори й фільварки. К. ЦН. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНОВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.