Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. 2) Набрякать, отекать. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся.
Заве́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать «вей-мир». «Яку торбу, якого баранця?» — завышали жиди.
Керунок, -нку, м. Направленіе.
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать.
Мела́й, -лаю, м. 1) = малай. 2) Кукуруза.
Обгін, -го́ну, м.
1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи.
2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку.
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый.
Хвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Волноваться. Ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Їду полем чистим, гляну оком бистрим — филюються жовті ниви житом колосистим.
