Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каня

Каня, -ні, ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. Кіев. и Подольск. г. 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Чуб. III. 251. Нищить як каня. Ном. № 2770. Виглядає, як каня дощу. Чуб. І. 256.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЯ"
Замолоти́ти Cм. замолочувати.
Захи́рілий, -а, -е. Болѣзненный, захирѣвшій.
Захоп, -пу, м. Захватъ.
Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Ном. № 1276. Прилетіла качка, крилечками ляска. Н. п. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Котл. Ен. II. 40. Ляснув себе по щоці. Кв. II. 173. Ляснув погонич пугою. К. Орися. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. О. 1862. VIII. 17. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ. Грин. І. 233.
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ. Желех.
Палійка, -ки, ж. Поджигательница. Желех.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Півзолотий, -то́го, м. Половина пятіалтыннаго, 7 1/2 коп. О. 1862. IV. 94. Не стає мені десять грошей до півзолотого. Чуб. V. 1125.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.