Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каня

Каня, -ні, ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. Кіев. и Подольск. г. 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Чуб. III. 251. Нищить як каня. Ном. № 2770. Виглядає, як каня дощу. Чуб. І. 256.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЯ"
Барвисто нар. Цвѣтно, разноцвѣтно, цвѣтисто. Рай земний, едем барвисто-пишний. К. Бай. 22.
Касарня, -ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута. Гол.
Кацап, -па, м. 1) Великороссіянинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. КС. 1901. XII. 472. 2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 1/2 метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. МУЕ. III. 28. Ум. кацапчик. Ув. кацапюга. Св. Л. 192.
Ма́монька и мамочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Наскакати, наскачу, -чеш, гл. Наскакать. Аби болото, а жаби наскачуть. Ном. № 5419.
Пелінка, пеліночка, -ки, ж. Ум. отъ пелена.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
Шкірити, -рю, -риш, гл.зуби. Оскаливать (зубы). Переносно шкірити зуби — смѣяться. Ти думаєш, ми не бачили, як ти шкірив зуби, як нас переписували? Ото не смійся. Св. Л. 67.
Штикуляти, -ля́ю, -єш, гл. = штигуліти = шкитильгати. Куди йдеш, куди йдеш, куди штикуляєш? Грин. III. 651.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.