Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каня

Каня, -ні, ж. 1) Четырехугольное углубленіе, выдолбленное долотомъ въ підвалині, своло въ которое входить чіп столба. Кіев. и Подольск. г. 2) Родъ коршуна. Ой летіла сива каня по полю. Чуб. III. 251. Нищить як каня. Ном. № 2770. Виглядає, як каня дощу. Чуб. І. 256.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЯ"
Босоніжка, -ки, ж. Босоножка. Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася. МВ. ІІІ. 135.
Варіння, -ня, с. Варка, вареніе. Уман І. 64. Яке ж воно буде варіння без дров? Полт. г.
Дерені́вка, -ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку. Котл. Ен. IV. 32.
Души́стяй, -а, -е. = духовитий. души́стий богу́н. Раст. Daphne Cneorum. ЗЮЗО. І. 121. души́сті васи́льки. Раст. Ocimum basilicum. ЗЮЗО. І. 129. души́сті гвозди́ки. Раст. Dianthus Caryophyllus. ЗЮЗО. І. 121. души́стий горо́шок. Раст. Lathyrus odoratus. ЗЮЗО. І. 126. души́ста не́хворощ. Раст. Artemisia annua. ЗЮЗО. І. 112. души́ста фія́лка. Viola odorata. ЗЮЗО. І. 141.
Решт, -ту, м. = решта.
Ряцьки нар. = рачки. Угор.
Трембухатий, -а, -е. Брюхастый, съ большимъ брюхомъ. Вх. Лем. 4 74.
Улатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух. Харьк. у.
Швиндати, -даю, -єш, гл. = швендати. Москалі так і швиндають по базарю. О. 1862. І. 40.
Щикавиця, -ці, ж. Родъ растенія. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.