Висхлий, -а, -е. Изсохшій.
Гайда I, -ди 1), м. и ж. Повѣса.
2) ж. Флейта.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Домири́ти, -рю́, -риш, гл. Окончить мирить.
Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці.
Лобури́сько, -ка, м. Ув. отъ лобурь.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Роспалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. 2) Раскаливаться, раскалиться. 3) Разгорѣться, покраснѣть сильно. Распалились у мене щоки. Чого се ти так роспалилась? Собака, чи вовк налякав? 4) Пылать, воспылать. Еней, таку уздрівши зраду, великим гнівом роспаливсь. Дуже палка натура нашого люду, швидко він роспалюється високим поломям, та що ж, коли й малесенький дощик може погасити те поломя. 5) Войти въ азартъ; вспылить. Роспалився як оса. Роспаливсь, як жаба до каченяти.
Стрельнути, -ну, -неш, гл. Выстрѣлить. Він як стрельне. Хочеться (з рушниці) стрельнути.
