Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки?
Гре́к, -ка, м. Грекъ.
До́нечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Замі́стя, -тя, с. За́городье, предмѣстье.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Cм. догад.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали.
Пошарувати, -ру́ю, -єш, гл. Вымыть, при чемъ тереть мочалкой, щеткой и пр.
2) Прополоть.
Рапуття, -тя, с. Хламъ, старый домъ.
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.
Форост, -ту, м. Сухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои па хвойномъ деревѣ (смереці). Cм. хворост.
