Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капарити

Капарити, -рю, -риш, гл. 1) Худо дѣлать, кропать, пачкать. Желех. 2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПАРИТИ"
Бацькати, -каю, -єш, гл. Толкать, тыкать. Желех.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Засове́ць, -вця́, м. Ум. отъ засов.
Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Латер, -тра, м. Куча дровъ, кубическая сажень дровъ. Вх. Зн. 31. Млак. 108.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Поскрібач, -ча, м. Царапающій. Вх. Уг. 262.
Починальниця, -ці, ж. Начинающая. П'ятниця — починальниця, а субота — шишкобгальниця. Мил. 149.
Филозофний, -а, -е. Умный, мудреный. хитрый. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.