капарити
Капарити, -рю, -риш, гл. 1) Худо дѣлать, кропать, пачкать. 2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Том 2, ст. 216.