Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канцур

Канцур, -ра, м. Отрепье, кусокъ. До канцура. До остатка, дочиста, до конца, совершенно. Витоптала бісова душа увесь овес до канцура. Черном. Онучи чвахтили, хоч викрути, — до канцура помочились. Покрали усе до канцура. Забув усе до канцура. Черк. у. Ум. канцурок. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦУР"
Азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Відкотити, -ся. Cм. відкочувати, -ся.
Гендлювати, -люю, -єш, гл. Барышничать, маклачить.
Ґлюч, -ча, м. Рыба: Cottus, бычекъ. Cм. Головач, бабець. Вх. Пч. II. 19.
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі. Ном. № 4625.
Ощадок, -дку, м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. Мирг. у. До ощадну. До тла, окончательно.
Подзеленькати, -каю, -єш, гл. Позвякать, позвенѣть; позвонить.
Похукати, -каю, -єш, гл. Подуть (ртомъ). Чуб. II. 191.
Роскущитися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Разрастись кустомъ. Роскущилась бузина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЦУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.