Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канцур

Канцур, -ра, м. Отрепье, кусокъ. До канцура. До остатка, дочиста, до конца, совершенно. Витоптала бісова душа увесь овес до канцура. Черном. Онучи чвахтили, хоч викрути, — до канцура помочились. Покрали усе до канцура. Забув усе до канцура. Черк. у. Ум. канцурок. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦУР"
Брендуша, -ші, ж. Раст. Crocus sativus. Шух. I. 21. Cм. бриндуша.
Зичли́вець, -вця, м. Доброжелатель.
Натолочити Cм. натолочувати.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77.
Переплитовічка, -ки, ж. Родъ вышивки. Kolb. І. 48.
Погарюкати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Туря, -ряти, с. Дѣтенышъ тура. Вх. Пч. II. 5.
Узадовзі нар. см. невзадовзі.
Уміряти, -ряю, -єш, гл. Не домѣрить. Не скачіть сажнем, а то ви або умірите, або намірите.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЦУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.