Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капа

Капа, -пи, ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПА"
Бурак, -ка, м. и пр. Cм. буряк и пр.
Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Перемордувати, -ду́ю, -єш, гл. Перемучить, истомить.
Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Росхапувати, -пую, -єш, сов. в. росхапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Расхватывать, расхватать. Товариство миттю випило воду і росхапало сухарі. Стор. МПр. 113.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Хрустка, -ки, ж. Хрящъ. Вх. Пч. І. 15. Cм. хрящ 1.
Часниковий, -а, -е. Чесночный. Черк. у.
Шапчорина, шапчури́на, -ни, ж. = шапчери́на. Мил. 51. На парубочках платтє все лиха да ряднина, а сірая да сірячина, а ізверху да шапчурина. Чуб. III. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.