Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капа

Капа, -пи, ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПА"
Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі. К. ДЗ. 6.
Квадранець, -нця, м. Четверть часа. Котл.
Корчастий, -а, -е. Кустистый, густой. Садочок вишневий корчистий. Грин. III. 527.
Лине́ць, -нця́, м. Ракъ во время лишиш. Мнж. 185.
Льняни́й, -а, -е. = лянний. Поший мені льняную сорочку. Чуб. V. 365.
Пільський, -а, -е. Полевой. Вх. Зн. 49.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Спробувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 18.
Хрупостня, -ні, ж. Хрустѣніе, трещаніе. Чує вона вже вдень незвичайну хрупостню по снігу на дворі і гомін. Г. Барв. 168.
Шмаття, -тя, соб. 1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття. К. Іов. 36. 2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Рудч. Ск. II. 113. Прали дівки шматя. Гн. І. 38. Ум. шматтячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.