Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капа

Капа, -пи, ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПА"
Зе́рнечко, -ка, с. Ум. отъ зерно.
Магомета́нський, -а, -е. Магометанскій. Желех.
Мураві́ння, -ня, с. Муравейникъ. Желех.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем. Рудч. Ск. II. 89. 2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Борз. у. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Паскудивий, -а, -е. = паскудний.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи. Кв. І. 157.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Ростовпитися, -плюся, -пишся, гл. Раздаться, раздвинуться. Ростовптеся на люде, пропустіть старого уперед.
Співачка, -ки, ж. 1) Пѣвица. 2) Пѣвунья. Дають дівчатам-співачкам. О. 1862. IV. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.