Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капа

Капа, -пи, ж. 1) Покрывало, попона. 2) Копюшонъ. 3) Капоръ, шапка. 4) Въ ножной толчеѣ (въ маслобойнѣ) желѣзный листъ, которымъ покрыто дно выдолбленной для песта лунки, ступи. Шух. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПА"
Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Безкарно нар. Безнаказанно.
Бздини, бздин, ж. мн. 1) Газы въ желудкѣ. 2) = бздюха 1? Рветься як бздини. Шейк.
Бойкиня, -ні, ж. = бойка. Желех.
Досо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досаливать, досолить. Не досолить, — не доїсть. Ном. № 12379. Треба досолити огірки. Васильк. у.
Подостаток, -тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити. Лукаш. 140.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Проголювати, -люю, -єш, сов. в. проголити, -лю́, -лиш, гл. Пробривать, пробрить. Патер з проголеним тімням. Стор. МПр. 44.
Пужално, -на, с. Кнутовище. Рудч. Чп. 245. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається. Рудч. Чп. 203.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту. Волын. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.