Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Дря́п'Я, -п'я, с. = дрантя.
Каратись, -юся, -єшся, гл. Мучиться. Я каралась ввесь вік в чужій хаті. Караєшся ти страхом та бідою.
Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить).
Перецмокати, -каю, -єш, гл. Перестать чмокать.
Повипалювати, -люю, -єш, гл. Выжечь (во множ.).
Польованець, -нця, м. Охотникъ.
П'ятник, -ка, м. Гнѣздо для нижняго конца вереи (въ воротахъ, дверяхъ). Що, було, хлопці роблять? Уночі ворота з п'ятників іздіймуть та й занесуть. У їх там і хата така, — двері на п'ятнику.
Розсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -шлю, -леш, гл. Разсылать, разослать. От десь мої воли пропали! Шукаю сам і хлопців розіслав і найти не можна. Дрібні листи писала, по губернях розсилала.
Сплямуватися, -муюся, -єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались.
