Агі́ (на те́бе)! меж., выражающее порицаніе. Агі́ на тя, пропав бис!
Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Дурним би назвали, од себе прогнали. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали.
Діва́ся, -сі, ж. ласк. отъ діва. Ум. Діва́сенька.
Закиги́кати, -каю, -єш, гл. О чайкѣ: закричать. Тільки закигикала чайка.
Зіхну́ти Cм. зіхати.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Попадатися 2, -даюся, -єшся, сов. в. попастися, -ду́ся, -де́шся, гл. Попадаться, попасться, быть пойману, захвачену. Попалася в лихі руки невірній дружині.
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
Ушнуровувати, -вую, -єш, сов. в. ушнурувати, -рую, -єш, гл. 1) Увязывать, увязать веревками, — напр. поклажу на возу. 2) Зашнуровывать, зашнуровать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати, ушнурувати?
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати.
