Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канун

Канун, -ну, м. Медъ, который варять къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУН"
Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.
Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Обмоскалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обмоскалитися, -люся, -лишся, гл. Русѣть, обрусѣть.
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Способити, -блю, -биш, гл.кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Турня, -ні, ж. Башня, колокольня. На білецкій церкви мурована турня. Гол. II. 444. Ум. туренка. На кошицкой церкви черевна туренка. Гол. III. 250.
Ціліндра, -ри, ж. Цилиндръ въ ружьѣ, на который надѣваютъ пистонъ. Черк. у.
Чвиркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] чвиркнути, -ну, -неш, гл. 1) Плевать, плюнуть. 2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору. Грин. II. 97.
Шулити, -лю́, -ли́ш, гл. Въ игрѣ въ шуль бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку. КС. 1887. VI. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.