Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канюка

Канюка, -ки, об. 1) Попрошайка. 2) Ув. отъ каня. Вх. Пч. І. 16. Летіла канюка, постреляна з лука. Чуб. V. 833. Канюкою сидить. Ном. № 2768.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЮКА"
Вибух, -ху, м. Взрывъ; изверженіе. За вибухом сліпого фанатизму я чую спів. К. Бай. 157.
Голодний, -а, -е. 1) Голодный. Не голодна корова, що під ногами солома. Ном. № 5187. Як собака голодний. 2) голодне літо. Безхлѣбное лѣто. голодний рік. Голодный годъ. 3) голодна кутя. Канунъ Богоявленія Господня.
Горопа́ха, -хи, ж. и м. Горемыка, бѣдняга. Горопаху Кирила Тура зв'язали вірьовками да й повели до стовпа. К. ЧР. 273.
Джермели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Очищаться отъ червей въ ранахъ джермелами.
Му́ринка, -ки, ж. Мавританка.
Патер, -ру, м. = патериця. Взяла ломаку... давай її баба тим патером почитати. Мнж. 140.
Передаток, -тку, м. Излишекъ при отдачѣ.
Спрожиток, -тку, м. Житье, возможность прожить. Зросту, слави, пам'яти, спрожитку сподівались. Мет. 348.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав. Ном. № 6009.
У́чий, -а, -е. = Ове́чий. Вх. Лем. 4 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.