Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канюка

Канюка, -ки, об. 1) Попрошайка. 2) Ув. отъ каня. Вх. Пч. І. 16. Летіла канюка, постреляна з лука. Чуб. V. 833. Канюкою сидить. Ном. № 2768.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЮКА"
Го́нтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Ді́йво, -ва, с. 1) Удой. Корова добра на дійво. Ромен. у. Полт. г. 2) Молоко, молочные продукты. Хата 182. Дитина з колиски випаде, — дивись! Дай їй дійва. Екатер. г. Ум. Ді́йвечко.
Запля́ми́тися, -млю́ся, -м́ишся, гл. Запятнаться, запятниться. Прокинулась, не стямилась, як спідничка заплямилась. Н. п.
Земледух, -ха, м. Насѣк. медвѣдка обыкновенная, Grullotalpa vulgaris. Вх. Пч. I. 6.
Масли́на, -ни, ж. Оливка, плодъ масличнаго дерева, Olea europaea L.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Облуплений, -а, -е. Ободранный. знають як облупленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ. Мнж. 168.
Околичній и околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. І. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Упертість, -тости, ж. Упрямство, упорство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.