Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канюка

Канюка, -ки, об. 1) Попрошайка. 2) Ув. отъ каня. Вх. Пч. І. 16. Летіла канюка, постреляна з лука. Чуб. V. 833. Канюкою сидить. Ном. № 2768.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЮКА"
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться. Драг. 100.
Лю́шки меж. Крикъ на телятъ.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь. Чуб. V. 467.
Одноручний замок. = бга́ний замок. Шух. І. 94.
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Сорокатільник, -ка, сорокач, -ча, м. = сорокопуд. Вх. Пч. II. 12.
Фрика, -ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.
Чорноус, -са, м. Черноусый мужчина. Да нема ж мого ляха чорноуса. О. 1861. XI. 10.
Шмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.