Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капелюх

Капелюх, -ха, м. 1) = капелюха. Чуб. VII. 413. Котл. Ен. (Слов.). 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. Вас. 156. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. Cм. капель. 3) Шляпа. Гол. Од. 48, 75. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Гол. Ум. капелюшокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЕЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЕЛЮХ"
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья. Черк. у. Шевч. 574.
Касір, -ра, м. Кассиръ.
Копіяшний, -а, -е. = копійчаний.
Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Шух. І. 256. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.
Погнути, -гну́, -гне́ш, гл. Погнуть. Довгий кістлявий ніс його якось погнуло набік. Стор.
Покоржавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться корявымъ.  
Росий, -а, -е. = русий. О. 1862. IV. 8. Розчеши росу косу. О. 1861. XI. Св. 46.
Тартачина, -ни, м. = тартак. Шейк. Ум. тартачи́нна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПЕЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.