Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капелюх

Капелюх, -ха, м. 1) = капелюха. Чуб. VII. 413. Котл. Ен. (Слов.). 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. Вас. 156. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. Cм. капель. 3) Шляпа. Гол. Од. 48, 75. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Гол. Ум. капелюшокъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЕЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЕЛЮХ"
Баболюб, -ба, м. = бабій і. КС. 1883. XI. 502.
Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Кукати, -каю, -єш, гл. Куковать. Двоє кукало, а єдно полетіло. Ном. № 13788. Сидить під тином, мов зозуля, та кукає або кричить. Шевч. 430.
Куся, -ся́ти, с. 1) Все кусающееся. Желех. 2) Кусливая змѣя. Желех. 3) Названіе злой женщины. Желех.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus. Вх. Уг. 250.
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря. Kolb. І. 101.
Ошмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. ошморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. ошморгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. = Обшморгувати, обшморгати, обшморгнути.
Потакатися, -каюся, -єшся, гл. Сговориться. Обчество потакалось, щоб не було його у нас. Волч. у.
Трандахи́ловий, -а, -е. Сиреневый. Шейк.
Тулійка, -ки, ж. = облімок. Вас. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПЕЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.