Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банькач

Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЬКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЬКАЧ"
Вивернениця, -ці, ж. Валежникъ, вѣтроломъ. Вх. Зн. 6. Cм. вивертень.
Відкупити, -ся. Cм. відкупляти, -ся.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Н. п.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати. Лебед. у.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Повз нар. Мимо. Що повз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет.
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Синіти, -ні́ю, -єш, гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє. Шевч.
Чечиченя, -ні, ж. = чечітка. Грин. III. 664.
Шкапа 2, -пи, ж. Порода орла. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНЬКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.