Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банькач

Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЬКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНЬКАЧ"
Вигадати Cм. вигадувати.
Вилупенець, -нця, м. Яйцо, — шуточное названіе, будто бы употребленное въ разговорѣ запорожцемъ. О. 1861. IX. 191.
Вовночка, -ки, ж. Ум. отъ вовна.
Занату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Заупрямиться.
Засині́ти, -ні́ю, -єш, гл. Засинѣть. Засиніли понад Дніпром високі могили. Шевч. 30.
Обсвітити Cм. обсвічувати.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Тпрукати, -каю, -єш, сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле. Мир. ХРВ. 42. Грин. Н. 120.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНЬКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.