Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

барзки

Барзки нар. = барзо. Вх. Лем. 390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРЗКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРЗКИ"
Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать. Вх. Зн. 1.
Віяльник, -ка, м. Вѣющій, зерно. Аф. 351.
Збожево́лілий, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Здурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Одурѣть; съ ума сойти. Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла. Чуб. V. 630.
Кватирувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом. Св. Л. 216. 2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Гол. І. 147. Москаль, що кватирував у нас. Г. Барв. 425.
Корина, -ни, ж. Древесная кора. Ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька. Гол. III. 101.
Надби́ти, -ся. Cм. надбивати, -ся.
Попелястий, -а, -е. = попеластий.
Сільний, -а, -е. Соляной. Шух. І. 16.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось. Ном. № 12480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРЗКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.